Олександрія. Дошкільний навчальний заклад - ясла-садок № 28

   





Батьківський лекторій

 

                                                                       

Адаптація батьків до дитячого садка.

Для всіх без винятку батьків вступ до дитячого садка - дуже хвилююча подія, адже всі батьки турбуються про те, як їх дитина відреагує на зміни в його житті, чи сподобається йому в садку, швидко він звикне, які у нього будуть взаємини з вихователем і дітьми в групі.

Говорячи про адаптацію до саду, багато хто розуміє адаптацію дитини, так як саме йому належить опинитися в незнайомій обстановці. Але не варто забувати і про батьків, зокрема про мам. Адже надходження в сад - це момент відділення мами від дитини, і це випробування для обох. І в цей момент вона переживає не менший стрес і теж потребує допомоги, яку часто не отримує. При вигляді сліз свого малюка, мамине серце рветься на частини. Як правило, в перший час в саду дитина може часто плакати. Навіть при одному згадуванні про те, що завтра йому доведеться йти в дитячий сад, мамі часом не уникнути дитячих сліз.

Дитячий садок - новий період в житті дитини. Для малюка це, перш за все, перший досвід колективного спілкування. Нову обстановку і незнайомих людей в повному обсязі діти приймають відразу і без проблем. Більшість з них реагують на дитячий садок плачем. Одні легко входять в групу, але плачуть ввечері вдома, інші - погоджуються йти в дитячий садок з ранку, а перед входом в групу починають вередувати і плакати.

Не варто боятися негативних емоцій дитини, так як в перші дні перебування в садку вони особливо виражені. Діти можуть хникати, плакати «за компанію» і навіть мати напади плачу. Також сильно проявляються страх (йти в садок або що мама за ним не повернеться, гнів (малюк виривається, не дає себе роздягнути, депресивні реакції.

Мамі важливо пам'ятати, що на зміну негативним емоціям обов'язково прийдуть позитивні, які свідчать про завершення адаптаційного періоду. Плакати при розставанні з мамою дитина може ще довго, і це не означає, що адаптація йде погано. Якщо дитина заспокоюється протягом декількох хвилин після відходу мами, то значить все в порядку. Головне - запастися терпінням, т. К. Діти можуть застосовуватися до садка як 2-3 тижні, так і 2-3 місяці. У зв'язку з цим, не варто поєднувати початок відвідування садка дитиною і вихід мами на роботу.

Для того, щоб малюк швидше звикав до садку, мамі теж потрібно поводитися правильно. Варто дотримуватися наступних рекомендацій:

1. Ласкаво розбудити дитину вранці, не поспішаючи умити й одягнути. Якщо розбудити дитину за кілька хвилин до планованого виходу з дому і поспіхом його умити і одягнути, то малюк може розгубитися і розплакатися. У такій ситуації мами зазвичай нервують і починають дитини квапити і лаяти, від чого малюк ще сильніше розбудовується і не хоче йти в садок. Саме тому рекомендується будити і збирати крихту не поспішаючи і ласкаво, щоб створити настрій і настрій на весь наступний день.

2. По дорозі в садок спокійно і впевнено розповісти йому про свої плани на день (наприклад, похід на роботу) і обов'язково сказати, що ввечері його заберуть з саду. Бажано навіть вказати конкретний час (після сну, після полудня, на вечірній прогулянці і т. П., Щоб малюку було легше і він знав, що його заберуть після якогось певного події, а не чекав батьків кожну хвилину. І тут важливо стримати своє слово і не запізнитися!

3. Увечері, по дорозі з саду, слід розпитати дитини про його враження, разом з ним порадіти його досягнень і успіхів.

Але найскладніше - це розлучитися з дитиною біля дверей групи. Обов'язково потрібно попрощатися з дитиною, а не втекти поки дитина відволікся. Інакше малюк вирішить, що його кинули, втратили, що мама зникла і більше не повернеться. Тут важливий свій ритуал прощання, наприклад, поцілувати, помахати рукою, сказати «до побачення». А далі зробити те, що дається найважче - розвернутися і піти. Головне - зробити це впевнено і спокійно. Адже чим довше мама прощається з дитиною, тим важче йому розлучитися з нею. А якщо мама зі сльозами на очах проводжає малюка в сад, стоїть під дверима і підслуховує, намагається заглянути у вікна, заспокоїлося її чадо чи ні, то така дитина значно довше звикає до дошкільної установи.

Іноді діти вигадують різні хитрощі, щоб батьки не відводили їх в дитячий сад. І якщо мама або тато з необережності пішли у дитини на поводу, то в подальшому він буде їх удосконалювати і вередувати ще більше. Наприклад, малюк може поскаржитися на хворе горло або головний біль, хоча насправді його нічого не турбує. Але турботлива мама все одно вирішить дати дитині вихідний від саду. Або перед входом в групу дитина може влаштувати істерику, розуміючи, що мама або тато готові на все, аби їхнє улюблене дитя не обливалося сльозами. Таким чином, в перший час батькам може дуже важко датися розставання з дітьми.

Але труднощі адаптації можуть осягнути батьків не тільки по шляху або безпосередньо в дитячому саду. Часом, будинки, коли дитина вередує і плаче, дорослі можуть зронити фразу: «Якщо не перестанеш плакати, я тебе відведу в садок і там залишу». Це величезна помилка. Адже мета батьків привчити дитину до садка, а не налякати ім. Якщо загрожувати дитячим садом, як покаранням за провину, то він і буде асоціюватися з чимось страшним і негативним. І в подальшому батькам буде важко переконати свого малюка в зворотному. Тому варто дуже ретельно стежити за своїми висловлюваннями про садок у присутності дітей.

І звичайно ж самій мамі необхідно налаштуватися на те, що її дорогоцінне чадо вона віддає в надійні руки. Дитина не зможе довіряти дорослому, якому не довіряє його мама. Якщо ж він побачить і відчує, що його вихователю вірять і довіряють, то момент розставання відбудеться значно легше!

Буває, звичайно, що в спогадах про дитячий садок у батьків спливають негативні моменти. Якщо ви зустрілися в дошкільному закладі з чимось неприємним, зовсім необов'язково, що з таким же зіткнеться ваша дитина. Ми живемо в 21 столітті, багато що змінилося в системі дошкільної освіти. І, звичайно ж, ви з відповідальністю підійшли до вибору дитячого садка для своєї дитини, а значить, вибране вами заклад - найкраще з кращих.

Дотримання цих нехитрих порад допоможе вам і вашому малюкові пережити складний період і швидше адаптуватися до дитячого садка.

 

Бажаємо успіхів!

 

Здоров'я

                                                                              

 

 

Щеплення – «ЗА» чи «ПРОТИ»?

 
МИ- «ЗА»

«…Я своїй доньці зробила всі потрібні щеплення. Переносила вона їх добре. Якщо ваше дитя здорове, то краще зробити.

Вакцинація – єдиний спосіб уберегти дитину від смертельно небезпечних або дуже серйозних захворювань, що погано піддаються лікуванню…
      Перші два роки життя вважаються ідеальним періодом для щеплень: імунна система в стані правильно відреагувати на всі призначені ін'єкції виробленням необхідних захисних антитіл.
У мене є приклади, коли щеплення не встигли, не захотіли або за станом здоров'я не змогли вчасно зробити, а потім мали наслідки».

 

МИ – « ПРОТИ»

«Я своїй доньці щеплення не роблю, зробили в лікарні тільки БЦЖ. Не роблю з таких причин: неякісна вакцина; не кажуть, хто виробник вакцини; щеплення треба робити в строки, а не так, як у нас люблять; перед щепленням повинен оглядати лікар-імунолог, а в нас хто це робить (медсестра або педіатр, які лише дві лекції прослухали про імунну систему); знайомі лікарі не радять робити, своїм дітям вони не роблять… Та, найстрашніше, що ніхто не несе відповідальності… ще й залякують, що без щеплень у дитсадок і в школу не візьмуть».
 

Думка лікаря:

Щеплення призначені для того, щоб людина, потрапляючи до епідеміологічної зони, не захворіла на тяжке інфекційне захворювання. Якщо у дитини немає щеплення, то ймовірність захворіти підвищується у нього в десятки разів! До речі, деякі захворювання надзвичайно важко вчасно розпізнати, і наслідки можуть бути дуже і дуже сумними. Тому вакцинація – це необхідний захід.

Іноді щеплення дають негативні результати. Після вакцинації дитина відчуває слабкість,  головний біль, у неї піднімається температура. Тому перш ніж зробити щеплення, необхідно проконсультуватися з лікарем.  

Пам'ятка батькам

 

Щеплення – справа дуже відповідальна. Пам'ятайте, що робити щеплення можна лише цілком здоровим дітям!

 

1. Разом з лікарем треба вирішити питання про терміни: щеплення роблять лише через місяць після видужання, а також у стані стійкої ремісії при хронічних захворюваннях.

2. Перед щепленням отримайте призначення лікаря після спеціального обстеження.

Переконаєтеся, що щеплення призначається дитині відповідно до Національного календаря щеплень або за епідеміологічними показаннями.

3. Попросіть в лікаря інструкцію до вакцини, переконайтеся, що матеріал для щеплення не прострочений і затверджений Міністерством охорони здоров'я України. Ознайомтеся з показаннями, протипоказаннями й побічними ефектами. 

4. Вимагайте сертифікат на вакцину: якщо він гербовий, то Міністерство охорони здоров’я гарантує відшкодування можливого збитку здоров'ю, якщо ні, то всі претензії лише до фірми – виробника вакцини. Переконайтеся, що написи на ампулі й коробці з вакциною співпадають.

5. Після щеплення спостерігайте за дитиною: якщо буде реакція, зверніться до того ж лікаря, який робив щеплення. Слідкуйте, щоб усі ускладнення були зафіксовані в медичній карті.

6. Напишіть заяву про те, щоб без вашої згоди й присутності дитині щеплень не робили. Простежте, щоб заява була вклеєна в медичну картку, і кожне щеплення фіксувалося.